Основа мови -  живе мовлення. Мовлення є формою існування живої мови. Мова функціонує і розвивається.

Культура мови — рівень володіння нормами усної і писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовновиражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.

Мова і мовлення нерозривно пов’язані.

Мова - прояв національної культури народу.

Літературна мова – оброблена, унормована форма національної мови, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності. Це вища форма загальнонародної мови.

Національна мова – загальнонародна мова, охоплює і літературну мову.

Культура спілкування – частина культури поведінки людини.

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

· якість мовного оформлення;

· ціннісно-особистісні установки педагога;

· комунікативна компетентність;

· чіткий відбір інформації для створення вислову;

· орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Знати мову своєї професії – це вільно володіти лексикою свого фаху і нею користуватися.

Основні якісні комунікації - ознаки культури мовлення: правильність, точність, логічність, змістовність, виразність, чистота.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

· правильність — відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;

· точність — відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;

· логічність — вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо-текстових зв’язків;

· чистота — відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові.   

Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення:

неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

· виразність — особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;

 · багатство — уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;

· доцільність — вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування;

· невербальні засоби спілкування — уміння педагога не лише говорити з дитиною, але й чути її.

Методичний турнір

"Краса мови залежить від нас"

В дошкільному підрозділі 11.04.2023 року для педагогів району пройшов методичний турнір "Краса мови залежить від нас". 

Не говори про українську мову,

говори українською!

Мета методичного турніру: активізувати професійні вміння та творчий потенціал педагогів, підвищувати ефективність педагогічного впливу в процесі розвитку мовлення у дошкільнят; удосконалювати практичні навички професійної діяльності з розвитку мовлення дітей, розвивати мовленнєву культуру, навички ефективної взаємодії та комунікативні вміння за допомогою ігрових методів навчання.